СОЗОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПОСЕЛЕНЬ ПЕРЛІВНИЦЕВИХ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИЗНАЧЕННЯ ЛОКАЛІТЕТІВ В СИСТЕМІ МОНІТОРИНГУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПОПУЛЯЦІЙ UNIO CRASSUS В УКРАЇНІ

Abstract

Стаття присвячена розробці науково обґрунтованої методики пріоритизації локалітетів перлівниці товстої (Unio crassus) для створення національної системи моніторингу виду в Україні. Запропоновано індекс созологічної значущості (ІСЗ), який інтегрує созологічний статус охоронюваних видів молюсків родини Unionidae через систему вагових коефіцієнтів, враховуючи присутність U. crassus (вага 5), Anodonta cygnea (вага 4) та Pseudanodonta complanata (вага 4) з нормуванням на загальну кількість нативних видів у локалітеті. Методика дозволяє об’єктивно ранжувати території за природоохоронною цінністю та уникати суб’єктивності при визначенні пріоритетів моніторингу. На основі значень ІСЗ виділено три категорії пріоритетності: критично важливі локалітети (ІСЗ > 3,0) з присутністю трьох червонокнижних видів, локалітети високої созологічної цінності (ІСЗ 2,0–3,0) з двома охоронюваними видами та локалітети базової пріоритетності (ІСЗ < 2,0). До критично важливих також віднесено всі моновидові поселення U. crassus незалежно від значення ІСЗ через їхнє особливе значення для вивчення лімітуючих факторів. Застосування розробленої методики дозволило ідентифікувати 16 критично важливих локалітетів, які можуть сформувати основу національної мережі моніторингу. За результатами обчислення коефіцієнтів Жаккара та Сьоренсена-Чекановського виявлено чітку структуру міжвидових асоціацій: найвищий ступінь співіснування U. crassus демонструє з U. pictorum (Kj = 0,59; Ks = 0,74) та U. tumidus (Kj = 0,52; Ks = 0,69), що свідчить про схожість екологічних преференцій. Мінімальні значення коефіцієнтів зафіксовано для A. cygnea та інвазивного виду Sinanodonta woodiana (Kj = 0,01; Ks = 0,03), що підтверджує майже повну екологічну відокремленість цих видів. Запропонована методика створює науково обґрунтовану основу для гармонізації української системи моніторингу U. crassus з вимогами статті 17 Директиви Ради 92/43/ЄЕС про оселища щодо регулярної звітності про стан збереження видів. Індекс созологічної значущості може бути адаптований для оцінки популяцій інших рідкісних видів прісноводної фауни України та застосований при формуванні національної екологічної мережі для визначення ключових територій збереження біорізноманіття прісноводних екосистем. Результати дослідження мають практичне значення для оптимізації природоохоронного планування та ефективного розподілу ресурсів між локалітетами з різною созологічною цінністю в умовах обмежених фінансових можливостей.