Abstract (ukr):
У статті представлено результати ландшафтно-екологічної оцінки рекреаційного потенціалу Житомирської області з урахуванням впливу природних загроз, таких як лісові пожежі, паводки, зсувні процеси, посухи та деградація ґрунтів. Визначено
актуальність комплексного підходу, який поєднує аналіз природних, соціально-економічних та екологічних чинників для
забезпечення сталого використання територій. На основі теоретичного аналізу наукових джерел та картографічних і геоінформаційних даних проведено оцінку природних ресурсів, типу ландшафтів, гідрографічної мережі, лісистості, рівня антропогенного навантаження та частоти проявів надзвичайних природних ситуацій. Для інтеграції рекреаційного потенціалу і природних ризиків застосовано показник ІРПБ, що дозволяє оцінити придатність територій для рекреаційного освоєння з урахуванням
безпеки. Проведено зонування територій за рівнем рекреаційної стійкості та природної небезпеки, що дозволило виділити
райони з високим, середнім та низьким рівнем придатності для рекреаційної діяльності. Встановлено, що північні громади
характеризуються високим рекреаційним потенціалом, але підвищеною вразливістю до природних загроз, тоді як південні
райони мають нижчий потенціал, проте більш стабільні природні умови.
Висновки. Отримані результати дозволяють забезпечити диференційований підхід до планування рекреаційної діяльності та розвитку інфраструктури, спрямованої на збалансоване використання природних ресурсів, а також розробку стратегій управління природними ризиками на регіональному рівні. Практичне значення роботи полягає у створенні методичного
інструментарію для оцінки рекреаційної привабливості територій з урахуванням екологічних обмежень, що може бути використано органами місцевого самоврядування, планувальниками і науковцями для забезпечення сталого розвитку рекреаційного освоєння Житомирщини.
Abstract (eng):
The article presents the results of a landscape and ecological assessment of the recreational potential of the Zhytomyr region,
taking into account the impact of natural hazards such as forest fires, floods, landslides, droughts, and soil degradation. The relevance
of a comprehensive approach that combines the analysis of natural, socio-economic, and environmental factors to ensure sustainable
land use is determined. Based on a theoretical analysis of scientific sources and cartographic and geoinformation data, an assessment
of natural resources, landscape types, hydrographic network, forest cover, level of anthropogenic load, and frequency of natural
emergencies was carried out. To integrate recreational potential and natural risks, the IRPB indicator was used to assess the suitability of
territories for recreational development, taking into account safety. The territories were zoned according to their level of recreational
sustainability and natural hazards, which made it possible to identify areas with high, medium, and low suitability for recreational
activities. It was found that northern communities are characterized by high recreational potential but increased vulnerability to natural
hazards, while southern areas have lower potential but more stable natural conditions.
Conclusions. The results obtained allow for a differentiated approach to planning recreational activities and developing infrastructure
aimed at the balanced use of natural resources, as well as the development of natural risk management strategies at the regional level.
The practical significance of the work lies in the creation of methodological tools for assessing the recreational attractiveness of
territories, taking into account environmental constraints, which can be used by local authorities, planners, and scientists to ensure the
sustainable development of recreational development in the Zhytomyr region.