Моделювання динаміки водних і прибережно-водних рослинних угруповань у пост-мілітарних умовах

Abstract

Активність бойових дій російсько-української війни сягнула небачених раніше масштабів. Вона завдає збит-ків не лише економіці, життю і здоров’ю людей, а й трансформує довкілля. Вивчення типу цих змін та їхньої інтенсивності є важливою процедурою для визначення екологічних ризиків і розроблення алгоритмів майбутнього відновлення природних екосистем. Під час дослідження долини річки Щербинчик у районі села Мощун нами визна-чено, що угруповання водних макрофітів належать до 9 асоціацій, об’єднаних у 4 союзи, 3 порядки та 3 класи. Утворені ними оселища є мезо-евтрофними та евтрофними водоймами й узбережжями. У результаті бойових дій на долину річки діють утворені ними хімічні й фізичні чинники – короткочасні та пролонговані, прямого та опосередкованого впливу. Короткочасними чинниками є термічні та механічні впливи, у тому числі гідроакустич-ні й вібраційні, під час вибухів боєприпасів. Фізико-хімічні чинники діють протягом більш тривалого часу. Най-більш чутливими до зміни рівня кислотності є асоціації Lemnetum minoris, Lemno-Salvinietum natantis, Potametum natantis, Numpharo lutei-Nymphaetum albae, Trapetum natansis, Phragmitetum australis, Typhetum angustifoliae. Най-менш чутливими будуть асоціації Glycerietum maximae та Iridetum pseudacori. Опосередковані впливи бойових дій можна розділити на три основні групи: замулення, евтрофікація та накопичення доступного рослинам нітро-гену. Зниження величини багаторічного режиму зволоження призводить до поступового переходу до евтрофних боліт і вологих лук. У результаті евтрофікації, у тому числі через накопичення доступного нітрогену, відбува-ється деградація угруповань водних макрофітів. У прибережній частині поєднання нітрифікації із підвищенням рівня антропогенної трансформації спричиняє формування рудеральних ценозів класу Bidentetea tripartiti.