Використання відходів гірничо-видобувної галузі, як альтернативної сировини у будівництві

Abstract

Стрімкий розвиток промисловості та значні обсяги відходів, що утворилися за останні десятиліття, посилили необхідність поєднання економічного зростання зі сталим розвитком та захистом довкілля. За останні десять років частка утилізації промислових відходів складала 27-34%. Високий рівень утворення відходів та низькі показники їх повторного використання призвели до того, що в Україні щороку нагромаджуються значні обсяги твердих відходів. Це величезний за своїми масштабами ресурсний запас. За минуле століття видобуток рудних матеріалів та гірничо-хімічної сировини збільшився у 27 разів, видобуток корисних копалин для потреб будівництва – у 34 рази, в той час як обсяг продукування біомаси збільшився лише у 3,4 рази. Збільшення попиту на корисні копалини означає збільшення освоєння та експлуатації запасів, а також збільшення швидкості мінерального виснаження в різних регіонах. Гірничо-видобувна промисловість відіграє стратегічну роль як постачальник для решти галузей промисловості багатьох основних видів сировини для сучасного суспільства, Найбільший комерційний та економічний інтерес представляють декоративні породи, які завдяки своїм естетичним, фізико-механічним і полірувальним характеристикам є сировиною, що дала поштовх розвитку так званої індустрії природного каменю. У цьому контексті на національному рівні сектор декоративного каменю в основному складається з вапняку, мармуру, граніту та інших порід (пісковику, кварциту тощо). При регулюванні управління відходами гірничо-видобувної галузі потрібно виходити з принципів концепції сталого розвитку, тобто необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних економічних потреб країни та її громадян і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. На основі проведених досліджень можна стверджувати, що повторне використання відходів, що утворюються при розробці кар'єрів, дає змогу: змінити комплексний підхід до виробничих процесів; зменшити потребу у видобутку, збагаченні та переробці сировини, що призводить до забруднення навколишнього середовища; знизити загальні витрати на будівництво; створити новий альтернативний будівельний матеріал.