<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Економіка, управління та адміністрування</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7605</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 27 Apr 2026 17:29:56 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-27T17:29:56Z</dc:date>
<item>
<title>Державне управління євроінтеграційним процесом та державна євроінтеграційна політика України: понятійний дискурс</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9107</link>
<description>Державне управління євроінтеграційним процесом та державна євроінтеграційна політика України: понятійний дискурс
Свірко, С.В.; Орел, О.В.; Svirko, S.V.; Orel, O.V.
Державне управління євроінтеграційним процесом в Україні на сьогодні є запорукою подальшого існування української державності, оскільки саме від швидкості досягнення кінцевого результату вказаного напряму державного управління – вступу до ЄС – на тлі військової агресії проти України залежить майбутнє нашої країни. У публікації обґрунтовано та запропоновано під «державним управлінням євроінтеграційним процесом в Україні» розуміти напрям вітчизняного соціального управління, що полягає у цілеспрямованому організуючому впливі відповідних органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб державних підприємств, установ та організацій, громадянського суспільства України в межах їх повноважень на відповідні сфери життя нашої держави та суспільства з метою досягнення політичної, правової, економічної, соціально-культурної, суспільної інтеграції України з ЄС, що сприятиме подальшому розвитку нашої країни та забезпеченню державності в ній. Функціональне наповнення цього напряму державного управління (на тлі загальних: планування / прогнозування, організація, мотивація, контроль) запропоновано представити у вигляді такого набору спеціальних функцій та завдань: інтеграційна (завдання – забезпечення наближення та злиття основ нашої країни в сфері політики, права, економіки, соціально-культурній сфері на макро-, мезо- та мікрорівнях з основами функціонування ЄС); безпекова (забезпечення національної безпеки через сукупність заходів у межах європейської інтеграції, зокрема допомогу ЄС); державницька (забезпечення існування інституту держави в Україні через результат євроінтеграції – входження України до ЄС). На розвиток теоретичних позицій державного управління євроінтеграційним процесом в Україні запропоновано під державною євроінтеграційною політикою України розуміти розроблений та сформований органами державної влади, місцевого самоврядування та апаратом управління державних підприємств, установ та організацій України за участі громадянського суспільства план дій до реалізації державою та суспільством в часі та просторі на досягнення політичної, правової, економічної, соціально-культурної, суспільної інтеграції України з ЄС з метою забезпечення державності в нашій країні та подальшого її розвитку. Запропоновано в межах державної євроінтеграційної політики виокремлювати такі ознаки та види політики: за масштабом охоплення; за сферою впливу; за періодом охоплення. Умотивовано, що на тлі традиційних принципів державної політики загалом у сфері євроінтеграції України доцільно виокремити такі специфічні принципи: безпековості, пріоритетності та незворотності.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9107</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Оцінка ефективності партисипативного планування в управлінні розвитком урбанізованих територій</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9106</link>
<description>Оцінка ефективності партисипативного планування в управлінні розвитком урбанізованих територій
Гагін, А.О.; Hahin, A.O.
У статті досліджено особливості оцінювання партисипативного планування в умовах розвитку урбанізованих територій. Розглянуто необхідність застосування гнучкого, контекстуального підходу до оцінки, що враховує складність планувальних процесів та багаторівневу взаємодію учасників. Проаналізовано значення оцінки якості громадської участі, ефективності комунікації та впливу партисипативних процесів на прийняття управлінських рішень. Узагальнено ключові чинники успішного оцінювання, зокрема, чітке формулювання цілей, узгодженість критеріїв із планувальними завданнями, ефективну комунікацію результатів та адаптацію методів до конкретної ситуації.&#13;
Систематизовано підходи до оцінки участі громадськості як інструменту покращення якості міської політики та просторового розвитку. Окреслено основні напрями подальших досліджень, пов’язаних із розробкою універсальних методологічних рішень для оцінки партисипативного планування з урахуванням соціальних, культурних та політичних особливостей регіонів. Запропоновано вдосконалення інструментів кількісного та якісного аналізу впливу участі громадськості на результативність рішень, рівень довіри до влади та сталий розвиток міст. У результаті дослідження обґрунтовано доцільність інтеграції результатів оцінювання у процеси прийняття рішень з метою підвищення прозорості, адаптивності та ефективності публічного управління в умовах урбанізації.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9106</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Християнська теологія як науково-гуманітарна платформа та синергетично-рефлексивна модель державного управління</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9105</link>
<description>Християнська теологія як науково-гуманітарна платформа та синергетично-рефлексивна модель державного управління
Богданенко, А.І.; Bogdanenko, A.I.
Важливе місце у теорії державного управління посідають питання релігії, християнської теології та соціальної думки українського православ’я. Духовні та інтелектуальні зусилля державних управлінців спрямовані на найбільш адекватне прочитання духовних ідей християнства у питаннях політики, державного управління та політології. Досі немає спеціального дослідження соціальних і політичних смислів українського православ’я, окреслених у працях церковних ієрархів, богословів та релігійних мислителів. Метою цієї статті є заповнити ці прогалини.&#13;
Розглянуто парадигми християнської теології, які набувають нової конфігурації та демонструють наявний потенціал теологічного знання в умовах викликів сьогодення. Доведено, що питання взаємозв’язку державного управління та християнської теології, а також можливі перспективи подальшого розвитку конструктивного діалогу Української держави і християнських церков України формують єдину інтегральну платформу сучасної науки, де нівелюється протиставлення теології і філософії. Зв’язок християнської теології і державного управління є проєктом есхатологічного розвитку людства і умовою збереження духовної сутності сучасної людини.&#13;
Науково-богословський аналіз зарубіжного наукового дискурсу католицизму і протестантизму засвідчує, що методологічна база християнської теології у державному управлінні розкривається як узагальнююча науково-гуманітарна платформа, яка містить в собі: історію, релігієзнавство, культурологію, політологію, соціальне вчення християнства і політичну теологію. Саме тому сьогодні актуалізуються питання вивчення історії православної церкви в Україні, теорії християнської соціальної думки і релігійної філософії, комплексного аналізу релігійних і етичних систем світу, що є важливим елементом методології державного управління та теологічного осмислення буття глобального людства.&#13;
Важливими аспектами богословського підходу до проблем державного управління є складні багатовимірні духовно-ідейні й соціокультурні релігійні конструкти, теологічні уявлення про політику, державу і суспільство, які вивчаються філософією, соціологією, політологією, економікою і психологією. Цей релігійний конструкт може бути використаний державними управлінцями як інструмент для розробки ефективної державної політики у сфері релігії, свободи совісті і віросповідання. Комплексний теологічний підхід допомагає науковцям сформувати принципи державного і публічного управління з урахуванням історії релігії, духовних цінностей, ідей та життя християнської церкви у певних політичних, культурно-історичних і соціокультурних контекстах. Християнська теологія як частина гуманітарної науки є одним із важливих і вагомих чинників духовної трансформації сучасного світу. Філософське й духовно-релігійне осмислення значення теології розглядається науковцями в координатах «традиція – історія – культура – стабільність – духовна міцність – сьогодення – майбутнє», що корелює з актуальними науковими проблемами істинності наукового знання.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9105</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Актуальні тенденції наукових досліджень щодо формування звітності зі сталого розвитку</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9104</link>
<description>Актуальні тенденції наукових досліджень щодо формування звітності зі сталого розвитку
Федорова, О.С.; Fedorova, O.S.
Стаття присвячена аналізу сучасного стану та еволюції наукового дискурсу щодо звітності зі сталого розвитку, зокрема з акцентом на наративну компоненту, що є ключовим інструментом представлення нефінансової інформації. Здійснено систематизацію основних літературних джерел, зокрема дисертаційні дослідження, наукові статті та аналітичні огляди, зважаючи на часові межі, використання ключових слів та тематичну релевантність. Бібліографічний аналіз був здійснений шляхом систематичного збору, класифікації та оцінки наукових джерел, що індексуються у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science та Google Scholar. Це дало змогу охопити широке коло міжнародних та національних досліджень, релевантних тематиці за ключовими словами «сталий розвиток», «звітність із сталого розвитку», «наративна компонента звітності зі сталого розвитку». Також під час аналізу досліджувалися тенденції таких тем, як «інтегрована звітність» та «нефінансова звітність». Здійснено аналіз динаміки наукового інтересу та трендів, який демонструє зростання уваги до концепцій сталого розвитку та стандартів звітності, а також поступовий перехід від загальнотеоретичних підходів до специфічних методологічних рішень, що забезпечують інтеграцію нефінансової інформації у корпоративне управління. Виявлено ключові напрями наукових досліджень: нормативно-правове регулювання, забезпечення достовірності та якості звітності, роль корпоративного управління та інституційних факторів, інтеграція ESG-показників та виконання цілей сталого розвитку. Визначено необхідність поглибленого вивчення наративної компоненти звітності, її методів формування та оцінки впливу на довіру стейкхолдерів. Отримані результати створюють наукову основу для розробки ефективних методик формування звітності зі сталого розвитку, інтеграції її у національні системи бухгалтерського обліку та вдосконалення процедур верифікації, що сприятиме підвищенню прозорості корпоративної діяльності та реалізації принципів сталого розвитку.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9104</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
