https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1796 Fri, 15 May 2026 20:50:31 GMT 2026-05-15T20:50:31Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9134 Спеціальні вимоги Європейського Союзу до правоохоронних систем країн-членів Ольховський, О.А.; Olkhovskyi, O.A. У статті досліджено систему спеціальних вимог Європейського Союзу до правоохоронних систем держав-членів, сформованих у межах вторинного права ЄС, та їх значення для трансформації національної правоохоронної системи України в умовах євроінтеграційних процесів. Проаналізовано зміст і функціональне призначення ключових нормативно-правових актів ЄС, зокрема регламентів і директив, що визначають організаційно-інституційні засади діяльності правоохоронних органів, механізми інформаційної взаємодії, стандарти обробки персональних даних та напрями протидії окремим видам кримінальних правопорушень. Систематизовано основні положення актів, що регулюють діяльність Агентства Європейського Союзу з питань співробітництва у сфері правоохоронної діяльності (Європол), функціонування Шенгенської інформаційної системи, а також правові засади обміну інформацією між правоохоронними органами держав-членів. Визначено їх ключові характеристики, враховуючи інституційну трансформацію, цифровізацію правоохоронної діяльності, впровадження єдиних стандартів інформаційної безпеки, розвиток спільних оперативно-розшукових механізмів та посилення демократичного контролю. На основі структурно-функціонального аналізу встановлено, що вторинне право ЄС забезпечує перехід від фрагментованих національних моделей правоохоронної діяльності до інтегрованої системи безпеки, яка базується на принципах оперативного обміну інформацією, взаємної довіри, інтероперабельності баз даних та дотримання прав людини. Особливу увагу приділено директивам, що регламентують захист персональних даних у правоохоронній сфері, а також актам, спрямованим на боротьбу з тероризмом, відмиванням коштів і економічними злочинами. Обґрунтовано, що імплементація зазначених норм є необхідною передумовою інтеграції України до європейського безпекового простору та передбачає комплексне реформування кримінального процесуального законодавства, модернізацію інформаційно-комунікаційної інфраструктури, створення ефективних механізмів міжвідомчої координації та забезпечення незалежного контролю за діяльністю правоохоронних органів. Визначено ключові напрями адаптації національного законодавства, зокрема у сфері міжнародного співробітництва, цифрових доказів, кібербезпеки та захисту персональних даних. Зроблено висновок, що впровадження спеціальних вимог Європейського Союзу сприятиме підвищенню ефективності функціонування правоохоронної системи України, її інституційній спроможності та відповідності європейським стандартам, а також забезпечить перехід до сервісно орієнтованої моделі правопорядку в умовах інтеграції до ЄС. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9134 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9133 Інституційні моделі управління брендингом міста як інструменту державної політики повоєнного відновлення Новосьолов, І.В.; Novosiolov, I.V. Успішний брендинг міста вимагає не лише креативних комунікаційних зусиль, але й наявності відповідної інституційної моделі управління. Ці моделі є рамками або системами, які чітко визначають суб’єктів, що керують та координують процес брендингу (державні органи, приватні партнери, громади), механізми прийняття рішень, а також ресурси та інструменти, що використовуються. Стаття присвячена аналізу інституційних моделей управління брендингом міста у контексті поствоєнного відновлення України. Актуальність дослідження зумовлена потребою формування ефективних підходів до управління міським брендом, який слугує не лише комунікаційним інструментом, а й засобом стратегічного розвитку. У роботі систематизовано та порівняно шість ключових моделей: адміністративно-управлінську, державно-приватного партнерства, інституційно-галузеву (через профільний департамент), агентську, модель співтворення бренду громадою та модель узгодженого багаторівневого управління. Для кожної моделі визначено логіку, ключові характеристики, сильні та слабкі сторони, а також наведено ілюстративні приклади світових практик. Результати аналізу моделей управління брендингом міста засвідчили, що універсальної моделі не існує, а вибір найбільш доцільного підходу залежить від локальних умов, ресурсів і цілей міського розвитку. Такий підхід дозволяє містам адаптувати та комбінувати елементи різних моделей, створюючи гібридні рішення, які відповідають специфіці конкретного контексту. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9133 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9132 Трансформація парадигм управління у сфері фінансового забезпечення систем охорони здоров’я Опанасюк, М.; Opanasiuk, M. Метою статті є узагальнення та систематизація парадигм управління у сфері фінансового забезпечення систем охорони здоров’я, а також обґрунтування особливостей їх еволюції в Україні в контексті інституційних, цифрових і безпекових трансформацій. У статті розкрито еволюцію наукових підходів до управління фінансовим забезпеченням систем охорони здоров’я та обґрунтовано логіку переходу від ресурсно-орієнтованих і централізовано-адміністративних моделей до стратегічно закупівельних, фіскально-узгоджених, цифрово-інтегрованих і клієнтоорієнтованих підходів. Показано, що сучасне фінансове забезпечення охорони здоров’я слід розглядати не лише як механізм покриття витрат, а як стратегічний інструмент реалізації державної політики у сфері громадського здоров’я. Систематизовано базові парадигми управління та визначено їх ключові ознаки: роль держави, способи мобілізації і розподілу ресурсів, характер стимулів для надавачів послуг, інструменти підзвітності та місце цифрової інфраструктури. Окрему увагу приділено українському досвіду, який пройшов шлях від пострадянської бюджетної моделі до реформаторського етапу 2016–2017 рр., запровадження Програми медичних гарантій, діяльності НСЗУ, розвитку eHealth та формування стійкісно-відновлювальної моделі управління в умовах війни. Доведено, що сучасна архітектура фінансування охорони здоров’я має змішаний характер і поєднує бюджетні, контрактні, стратегічно-закупівельні та цифрові механізми. Результати можуть бути використані для подальшого обґрунтування напрямів модернізації публічного управління фінансовим забезпеченням систем охорони здоров’я. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9132 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9131 Передумови інтеграції фінансових інструментів НАТО у систему економічного забезпечення оборонних потреб України Ісаєв, А.М.; Isaiev, A.M. У статті досліджено інституційно-економічні та правові передумови інтеграції фінансових інструментів НАТО у систему економічного забезпечення оборонних потреб України в умовах триваючої збройної агресії. Актуальність теми обґрунтована необхідністю зміцнення воєнно-економічної стійкості держави через залучення зовнішніх ресурсів та узгодження національного правового поля з євроатлантичними стандартами. Визначено, що фінансові інструменти Альянсу сьогодні виконують не лише компенсаторну, а й трансформаційну функцію, сприяючи наближенню оборонного планування та фінансового менеджменту до стандартів НАТО. Проаналізовано нормативно-правову базу України, зокрема Закони «Про національну безпеку України», «Про оборону України» та Бюджетний кодекс, які формують платформу для прозорого адміністрування зовнішньої допомоги. Окрему увагу приділено адаптації системи публічних закупівель до умов воєнного стану, що дозволило прискорити освоєння міжнародних коштів при збереженні принципів підзвітності. Досліджено функціонування ключових наднаціональних механізмів підтримки: Комплексного пакета допомоги (САР), трастових фондів НАТО та моделі PURL, яка забезпечує оперативне фінансування та постачання військового обладнання. Розглянуто синергію інструментів НАТО з фінансовими механізмами ЄС, що разом забезпечують одночасне фінансування оборонних потреб, підтримку макрофінансової стабільності та розвиток інституційної спроможності держав. Отримано висновок, що інтеграція цих інструментів у національну систему управління ресурсами є критичною для воєнно-економічної безпеки, оскільки дозволяє вивільнити внутрішні ресурси для стратегічних потреб та забезпечує довгострокову стійкість держави на шляху до євроатлантичної інтеграції. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9131 2025-01-01T00:00:00Z