<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Фахові видання</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1796</link>
<description/>
<pubDate>Thu, 16 Apr 2026 13:12:34 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-16T13:12:34Z</dc:date>
<item>
<title>Правовий механізм державного управління антитерористичною безпекою України в умовах Євроінтеграції</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9098</link>
<description>Правовий механізм державного управління антитерористичною безпекою України в умовах Євроінтеграції
Кучменко, В.О.; Kuchmenko, V.O.
У статті здійснено комплексну оцінку правового механізму державного управління антитерористичною безпекою України в умовах трансформації вітчизняного законодавства, пов’язаного з протидією тероризму, до вимог Європейського Союзу. У роботі проілюстровано та проаналізовано: структуру статей Угоди про асоціацію ЄС – Україна щодо антитерористичної безпеки; законодавчі, інституційні та технічні аспекти імплементації Директиви 2017/541 про боротьбу з тероризмом; законодавчі, інституційні та технічні аспекти імплементації Директив 2015/849 та 2018/843 щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Зазначено, що інтеграція України до європейської системи безпеки є багатовимірним процесом, який охоплює політичні, інституційні, оперативні та технічні аспекти. Цей процес набув особливої актуальності після отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС у червні 2022 року та продовжується в умовах протидії російській агресії. Основою для інтеграції України до європейської безпекової архітектури є Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка набула чинності у 2017 році. Розділ Угоди «Юстиція, свобода та безпека» визначає напрями взаємодії у відповідних сферах, враховуючи боротьбу з тероризмом, організованою злочинністю, міграційне управління та прикордонний контроль. Проведений аналіз комплексу нормативно-правових актів та директив, які забезпечують нову стратегію безпеки, дозволяє констатувати завершення ери «наївної безпеки» в Європі. Імплементація Директиви 2017/541 є лише одним, хоча й надзвичайно важливим, елементом комплексної гармонізації українського законодавства з acquis communautaire у сфері правосуддя, свободи та безпеки. Паралельно Україна має імплементувати інші ключові акти ЄС, зокрема директиви з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (Директива 2015/849, Директива 2018/843), директиву про використання даних про авіапасажирів та регламент про видалення терористичного контенту онлайн. Синергія між цими процесами посилить загальний ефект та забезпечить системну трансформацію національної системи безпеки відповідно до європейських стандартів.&#13;
Результати дослідження мають практичне значення для формування національної політики у правоохоронній сфері, розроблення програм технічної допомоги ЄС та підвищення ефективності управління євроінтеграційними процесами в післявоєнний період.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9098</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Brand-oriented project management: theoretical framework and practical implementation aspects</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9094</link>
<description>Brand-oriented project management: theoretical framework and practical implementation aspects
Tarasiuk, H.M.; Kovba, O.P.; Тарасюк, Г.М.; Ковба, О.П.
У статті досліджено сутність бренд-орієнтованого управління проєктами як підходу, за якого цінності, позиціонування та «обіцянка бренду» інтегруються в управлінські рішення на всіх етапах життєвого циклу проєкту поряд із традиційними обмеженнями часу, бюджету та якості. Визначені ключові принципи бренд-орієнтованого управління проєктами: ціннісна узгодженість, стейкхолдер-орієнтованість, репутаційна відповідальність, інтеграція корпоративної культури. Обґрунтовано, що бренд-орієнтоване управління проєктами тісно пов’язане з концепцією сталого розвитку. У межах цього підходу проєкти мають відповідати принципам ESG, що передбачає відповідальне використання ресурсів, соціальну відповідальність та прозорість управлінських рішень. Доведено, що бренд-орієнтоване управління проєктами можна розглядати як інструмент забезпечення стратегічної узгодженості між бренд-менеджментом, проєктною діяльністю та цілями сталого розвитку підприємства. У сучасних умовах такий підхід дозволяє підприємствам не лише ефективно реалізовувати проєкти, але й формувати довгострокову цінність бренду, підвищувати довіру стейкхолдерів і забезпечувати стійкість розвитку в умовах невизначеності. Обґрунтовано доцільність поєднання взаємодоповнюючих бренд-методологій Brand Key і Brand Ladder із Agile-процесами, що дозволяє перетворити бренд-стратегію на вимірювані ціннісні гіпотези та керований портфель проєктних інкрементів. Практична цінність результатів полягає у можливості застосування запропонованої моделі в діяльності підприємств для підвищення результативності проєктів, зміцнення довіри стейкхолдерів і зростання brand equity в умовах воєнних ризиків та післявоєнного відновлення.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9094</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Методи аналізу впливу віртуальних активів на агрегати грошової маси</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9093</link>
<description>Методи аналізу впливу віртуальних активів на агрегати грошової маси
Защипас, С.М.; Zashchypas, S.M.
У статті досліджується вплив ринку віртуальних активів (VA) на монетарне середовище України з позицій перегляду традиційних підходів до вимірювання грошової маси та функціонування монетарного трансмісійного механізму. На основі даних за період 2016–2025 рр. сформовано узгоджену базу часових рядів для трьох сегментів ринку VA (біткоїн, сукупний ринок криптоактивів, стейблкоїни) та ключових індикаторів монетарного сектору України (агрегат M2, офіційний курс гривні до долара США, обсяги валютних операцій банків). Операційне визначення змінних враховує різну частоту даних, сезонні ефекти та структурні злами, пов’язані з пандемією COVID-19 і повномасштабною війною.&#13;
Методичний інструментарій ґрунтується на поєднанні VAR, BVAR та TVP-VAR моделей із тестами причинності за Грейнджером, а також на використанні функцій імпульсних відгуків та узагальненої декомпозиції дисперсії прогнозної помилки. Запропоновано модифікацію підходу Ленци – Прімічері до масштабування волатильності шоків, яка дозволяє коректно врахувати епізоди різких макроекономічних коливань у тижневих та місячних рядах.&#13;
Результати показують, що віртуальні активи статистично значуще впливають передусім на валютний сегмент монетарного середовища: індикатори біткоїна та стейблкоїнів виявляють стійкі причинно-наслідкові зв’язки з офіційним курсом та обсягами операцій на валютному ринку, тоді як прямий вплив на агрегат M2 є слабким і нестійким. Це підтверджує часткову валідність гіпотези про канал віртуальних фінансових сервісів: VA не формують окремий автономний монетарний канал, а модифікують та підсилюють класичний валютний канал передачі монетарних імпульсів, що потребує їх урахування в системі моніторингу фінансової стабільності та сценаріях стрес-тестування.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9093</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Digital marketing in tourism: the role of social media and online platforms in shaping tourist flows</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9092</link>
<description>Digital marketing in tourism: the role of social media and online platforms in shaping tourist flows
Tarasiuk, H.; Darvidou, K.; Klymchuk, A.; Siskos, E.; Тарасюк, Г.; Дарвіду, К.; Климчук, А.; Сіскос, Е.
Стаття присвячена дослідженню проблемних питань розвитку цифрового маркетингу в туризмі, зокрема в частині визначення ролі соціальних медіа та цифрових платформ у формуванні туристичних потоків. У статті проаналізовано вплив війни на світовий туристичний ландшафт, визначено показники «надмірного» туризму в деяких країнах Європи.&#13;
Виклик сучасної туристичної політики полягає у досягненні балансу між вигодами та сталим управлінням потоками. Авторами охарактеризовано вплив цифрових платформ на туристичні рішення та проаналізовано джерела інформації, якими користуються туристи при виборі подорожей.&#13;
За результатами дослідження зроблено висновок, що просування туристичних послуг із застосуванням цифрового маркетингу здійснюється за допомогою таких основних цифрових інструментів: соціальні мережі (SMM); блоги, інтернет-форуми; відеореклама; пошуковий маркетинг (SEM); пошукова оптимізація (SEO); цифровий контент маркетинг; e-mail маркетинг; пресрелізи в онлайн-медіа; push-повідомлення; мобільні додатки; краудсорсингові платформи та інше. Алгоритми штучного інтелекту застосовується для опрацювання значних масивів даних, що дає змогу формувати персоналізовані рекомендації для туристів. Використання таких алгоритмів дозволяє ідентифікувати індивідуальні переваги споживачів туристичних послуг та пропонувати оптимізовані маршрути, що підвищує якість та унікальність туристичного досвіду.&#13;
Встановлено, що соціальні мережі дозволяють створювати персоналізовані пропозиції, що підвищує задоволеність туристів і сприяє формуванню лояльності. У результаті цифровий маркетинг у соціальних медіа перетворюється на потужний інструмент стратегічного управління туристичними потоками.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9092</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
