<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7605">
<title>Економіка, управління та адміністрування</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7605</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9005"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9004"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9003"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9002"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-07T13:53:55Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9005">
<title>Кримінологічна характеристика та оцінка порушень правил державного експортного контролю</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9005</link>
<description>Кримінологічна характеристика та оцінка порушень правил державного експортного контролю
Вакун, О.В.; Дика, О.С.; Vakun, O.V.; Dyka, O.S.
Стаття присвячена аналізу кримінальних правопорушень, пов’язаних із порушенням порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, відповідно до статті 333 Кримінального кодексу України. Досліджено актуальність теми в контексті євроінтеграційних процесів, воєнних загроз та необхідності забезпечення національної безпеки. Проведено оцінку динаміки правопорушень за 2013–2024 рр., зокрема кількості облікованих справ, скерованих до суду, засуджених осіб, видів і суворості покарань, а також вікової структури правопорушників. Встановлено переважання штрафів як основного виду покарання, низький рівень застосування суворих санкцій, таких як позбавлення волі, та домінування вікової групи 30–50 років серед правопорушників. Запропоновано напрями вдосконалення системи державного експортного контролю для підвищення ефективності протидії злочинності та забезпечення відповідності міжнародним стандартам.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9004">
<title>Світові та національні тенденції експорту та імпорту зброї  в контексті розвитку державного експортного контролю</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9004</link>
<description>Світові та національні тенденції експорту та імпорту зброї  в контексті розвитку державного експортного контролю
Вакун, О.В.; Дика, О.С.; Vakun, O.V.; Dyka, O.S.
Оцінка стану міжнародної та національної безпеки значною мірою спирається на аналіз глобальних і внутрішніх тенденцій експорту та імпорту озброєнь. Виробництво зброї для будь-якої держави виконує не лише економічну й оборонну функцію, але й стає потужним стимулом для науково-технічного прогресу. На початку XXI століття держави дедалі активніше застосовують непрямі геоекономічні інструменти впливу, щоб сформувати вигідне для себе геополітичне середовище.&#13;
У дослідженні було відмічено, що проблематика озброєнь, світового ринку зброї та оборонних витрат є ключовою не лише для дослідження питань міжнародної та національної безпеки, а й для удосконалення системи державного експортного контролю як важливого механізму регулювання оборонної торгівлі. Особливого значення ці аспекти набувають для України в умовах російсько-української війни, що актуалізує потребу у вивченні її ролі на глобальному ринку озброєнь.&#13;
У статті автором було розглянуто зазначені далі тенденції. Виявлено тенденцію скорочення експорту озброєнь з України після 2021 року, що пов’язано з переорієнтацією виробництва на внутрішні потреби сектору безпеки й оборони в умовах повномасштабної війни. Паралельно спостерігається активне нарощування імпорту зброї, особливо з боку США, Німеччини, Польщі та Великої Британії, що свідчить про потужну міжнародну підтримку України. До постачальників долучилися країни, які раніше не були ключовими партнерами, зокрема Норвегія, Румунія, Йорданія, Данія, Нідерланди та Іспанія, що вказує на розширення географії військово-технічної співпраці. Найбільше зростання припадає на постачання ракетних систем, бронетехніки, артилерії, авіації та засобів ППО, а також відзначається поступове нарощування постачань сенсорів і кораблів, що свідчить про комплексний розвиток оборонного потенціалу. При цьому обсяги експорту зброї скоротилися, зокрема зменшилася співпраця з основним покупцем – Китаєм, а також з Індією, Саудівською Аравією та Пакистаном.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9003">
<title>Інституційні відмінності та спільні характеристики фінансового контролю,  аудиту і моніторингу у публічному секторі</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9003</link>
<description>Інституційні відмінності та спільні характеристики фінансового контролю,  аудиту і моніторингу у публічному секторі
Денисовець, Ю.М.; Denysovets, Y.M.
У статті розкрито теоретико-методологічні засади та прикладні аспекти функціонування фінансового контролю, аудиту та моніторингу в системі управління публічними фінансами. Актуальність теми обумовлена потребою трансформації державного фінансового нагляду відповідно до європейських стандартів прозорості, підзвітності та результативності. В статті здійснено критичний огляд наукових підходів до визначення сутності контролю, аудиту та моніторингу, виявлено спільні та відмінні риси цих понять, проаналізовано їх функціональне навантаження та правове регулювання. Особливу увагу приділено класифікації форм аудиту, а саме фінансового, аудиту відповідності та аудиту ефективності, у контексті їхньої ролі в оцінюванні законності та результативності використання бюджетних коштів. Розглянуто специфіку внутрішнього аудиту, що, попри обмежену незалежність, виконує важливу роль у системі внутрішнього контролю. Моніторинг охарактеризовано як безперервний, автоматизований процес виявлення ризиків, який дедалі частіше інтегрується в аудит на основі ризикоорієнтованих підходів. Побудовано ієрархічну модель, яка відображає місце та взаємозв’язки між проаналізованими інструментами контролю в межах єдиної системи фінансового контролю. Зроблено висновок, що ефективна система державного фінансового контролю має ґрунтуватися на синергії аудиту, контролю та моніторингу, з чітким розмежуванням функцій і гармонізацією процедур, що сприятиме підвищенню ефективності управління публічними фінансами та запобіганню фінансовим правопорушенням.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9002">
<title>Державний фінансовий контроль як міждисциплінарний об’єкт наукового дослідження в сфері державного управління</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9002</link>
<description>Державний фінансовий контроль як міждисциплінарний об’єкт наукового дослідження в сфері державного управління
Дика, О.С.; Молотай, В.А.; Клименко, І.В.; Левицький, Я.Ю.; Dyka, O.S.; Molotay, V.A.; Klymenko, I.V.; Levyts’kyy, Ya.Yu.
Державний фінансовий контроль постає як складна, багатовимірна категорія наукового осмислення. Його вивчення привертає увагу науковців з різних галузей – економіки, права, державного управління, – що зумовлено розгалуженою інституційною структурою, широким колом функцій і важливою роллю у забезпеченні як економічної, так і бюджетної безпеки держави. З метою формування ефективних підходів до вдосконалення системи державного фінансового контролю необхідним є осмислення його міждисциплінарної природи. Це обґрунтовує актуальність наукового пошуку, спрямованого на вивчення стану досліджень із залученням концептів різних наукових напрямів та спеціальностей.&#13;
У процесі дослідження автором було представлено особливості державного фінансового контролю як міждисциплінарного об’єкта дослідження. Представлене дослідження вказує на міждисциплінарну характеристику державного фінансового контролю, що проявляється в різних наукових спеціальностях таких галузей наук: економічні науки, науки державного управління, юридичні науки. &#13;
У дослідженні автор акцентує увагу на міждисциплінарному характері державного фінансового контролю як об’єкта наукового вивчення. По-перше, у площині економічних наук він розглядається як важливий інструмент гарантування економічної безпеки держави, зокрема фінансової, бюджетної, продовольчої, та як основа для розробки організаційно-методологічних підходів до управління. По-друге, з позиції правничих досліджень державний фінансовий контроль трактується як об’єкт державного регулювання, що передбачає нормативне закріплення процедур контролю та визначення правового статусу його суб’єктів. По-третє, у межах науки державного управління він постає як елемент управлінського циклу, засіб реалізації владних рішень і предмет регуляторного впливу.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
