<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1798">
<title>Вісник ЖДТУ. Серія: Технічні науки</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1798</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7599"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7598"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7597"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7596"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-07T09:51:41Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7599">
<title>Study of the state of forest resources of zhytomyr region</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7599</link>
<description>Study of the state of forest resources of zhytomyr region
Shomko, D.V.; Shomko, V.V.; Davydova, I.V.; Шомко, Дарина Василівна; Шомко, Віта Вікторівна; Давидова, Ірина Володимирівна
У роботі досліджено стан лісових ресурсів Житомирської області; вивчено структуру лісового фонду; проаналізовано обсяги лісокористування та лісовідновлення в регіоні, виявлено основні причини незадовільного стану лісів. Встановлено, що для лісів Житомирської області в цілому, а особливо соснових, характерною є диспропорція розподілу насаджень за віком.&#13;
При написанні роботи було використано нормативно-правові акти та законодавчі документи України, монографії, наукові публікації, присвячені тематиці дослідження. Було здійснено аналіз статистичних даних щодо структури та стану лісового фонду Житомирської області, визначено динаміку його структури, доповнено існуючі відомості щодо представленості природних лісових культур на території регіону досліджень, окреслено основні проблеми охорони та раціонального використання лісових екосистем.&#13;
Основною причиною незадовільного стану та загибелі лісів на території Житомирської області є не своєчасно проведений лісівничий догляд, що є закономірним для даного регіону, оскільки значна частина лісових ресурсів області зазнала радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7598">
<title>Дослідження показників очікуваних експлуатаційних втрат сировини при видобуванні блочної сировини дисковими каменерізними машинами</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7598</link>
<description>Дослідження показників очікуваних експлуатаційних втрат сировини при видобуванні блочної сировини дисковими каменерізними машинами
Мамрай, Василь Васильович; Коробійчук, Валентин Вацлавович; Толкач, Олександ Миколайович; Шлапак, Володимир Олександрович; Mamray, V.V.; Korobiichuk, V.V.; Tolkach, O.M.; Shlapak, V.O.
Кожна технологія видобування блочного природного каменю має свої переваги і недоліки. Перспективними напрямами удосконалення технології видобування блочного каменю є поліпшення невибухових технологій, які не впливають на розвиток техногенних тріщин. У публікації розглянуто нову технологію видобування блочного каменю, яка базується на використанні дискових машин у комплексі з алмазно-канатною машиною. Про запропоновану технологію видобування блочного каменю  інформація в літературних джерелах практично відсутня. Однак через низку переваг ця технологія має перспективи широкого поширення. Така технологія використовується в Китаї в умовах нагірних родовищ. В Україні ця технологія починає проходити випробування, зважаючи на це безліч аспектів залишаються не вивченими.&#13;
У публікації було проведено дослідження показників очікуваних експлуатаційних втрат сировини при видобуванні блочної сировини дисковими каменерізними машинами з метою порівняння з існуючими технологіями видобування. Така технологія передбачає видобуток природного каменю підуступами висотою 1,2–1,3 м, що виключає операцію завалювання моноліту. Це суттєво впливає на техногенні втрати природного каменю, які виникають в результаті динамічних навантажень. Запропонована технологія видобутку потребує менше технологічного обладнання за рахунок виключення операції завалювання моноліту. В публікації з’ясовано, що нова технологія видобутку має менші втрати, порівняно з поточною технологією, на Покостівському родовищі гранодіоритів (ділянка «Максимова гора»).
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7597">
<title>Оцінка впливу високої температури на облицювальний камінь з міцних гірських порід</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7597</link>
<description>Оцінка впливу високої температури на облицювальний камінь з міцних гірських порід
Коробійчук, Валентин Вацлавович; Шамрай, Володимир  Ігорович; Сидоров, Олександр Миколайович; Заруцький, Сергій Олександрович; Korobiichuk, V.V.; Shamrai, V.I.; Sidorov, O.M.; Zarutskyi, S.O.
Експериментально досліджувалися зразки з двох родовищ природного каменю, які розташовані в Україні. Випробування зразків гранітів проводилося високими температурами 300, 500, 700, 900 °С. Всі представлені зразки показують зміну кольору поверхні при температурі від 300 °С і вище. Поведінка гранітів з нагріванням залежить від їх мінерального складу, структури та текстури. Поверхні всіх дослідних зразків стали світліші, деякі зразки гранітів втратили насиченість кольорів. При нагріванні зразків до 900 °C природного каменю найбільше зростання компоненти L (зображення зразків каменю світлішає) кольорової системи CIELab відбулося у зразках Букинського габро на 44,4 %. Найменше зростання компоненти L при нагріванні зразків до 900 °C відбувається у гранодіориту на 28,6 %. В сірих гранітах при нагріванні з’являються почервоніння, які переважно сконцентровані навколо слюди та інших мінералів, які багаті Fe. Найбільша зміна кольору відбувається через фазовий перехід темноколірних мінералів (біотиту та піроксену) в поліморфні мінерали. Це надало зразкам гранодіоритів світлішого кольору, оскільки мінерали змінили колір з чорного на сірий чи білий. Відтінки білого кольору надав кварц, в якому при нагріванні з’являлися білі мікротріщини. Помітні естетичні пошкодження поверхні зразків природного каменю починаються при температурах від 300 до 500 °C. Таким чином, вогонь з температурами нижче цього порогу можна вважати «безпечним» з точки зору естетичного пошкодження, якщо врахувати тільки коефіцієнт нагріву вогню і виключити золу й гази.
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7596">
<title>Випробування зразків крихких гірських порід при тривісному стиску у полі відцентрових сил</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7596</link>
<description>Випробування зразків крихких гірських порід при тривісному стиску у полі відцентрових сил
Колодій, Марина Анатоліївна; Скиба, Галина Віталіївна; Толкач, Олександр Миколайович; Башинський, Сергій Іванович; Остафійчук, Неля Миколаївна; Kolodii, М.А.; Skyba, G.V.; Tolkach, O.М.; Bashynskyi, S.І.; Ostafiichuk, N.М.
Запропоновано спосіб вирішення складної технічної задачі з моделювання об’ємного напруженого стану для зразків крихких матеріалів, зокрема твердих гірських порід, з метою визначення границі міцності при всебічному стиску. Розглянуто основні труднощі, пов’язані з реалізацією умов всебічного стиску в лабораторних умовах, і недоліки існуючих пристроїв та апаратів, що використовуються для об’ємного навантаження зразків гірських порід. У статті приведено обґрунтування і необхідність використання пристрою для випробування зразків крихких гірських порід при тривісному стиску. Пристрій належить до випробувальної техніки і рекомендований для експериментальних досліджень гірських порід на міцність. Наведено опис пристрою для досліджень зразків крихких гірських порід на всебічний стиск та принцип його роботи. Особливістю запропонованого пристрою є використання рідини з високою щільністю та формування силового поля навантажень за рахунок відцентрових сил, що виникають при обертанні дослідної камери навколо деякої вертикальної осі. Регулювання величини навантаження здійснюється шляхом зміни частоти обертального руху.
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
