<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1797">
<title>Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1797</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7544"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7543"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7542"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7541"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-05T16:43:46Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7544">
<title>Гуманітарна політика України: ідентифікація складових, об’єктів, суб’єктів та пріоритетів</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7544</link>
<description>Гуманітарна політика України: ідентифікація складових, об’єктів, суб’єктів та пріоритетів
Сергієнко, Лариса Василівна; Serhiienko, L.V.
Рівень цивілізованості суспільства визначається цінністю та значущістю окремої людини як особистості, а це, в свою чергу, прослідковується у контексті визначення ступеня задоволеності прав людини та відповідністю цих прав загальносвітовим усталеним нормам. З метою визначення та оцінки стану гуманітарної сфери як однієї із складових життєдіяльності сучасної особистості та одного із найважливіших об’єктів державного управління розвинених країн, досліджено гуманітарну політику України у частині ідентифікації складових, об’єктів, суб’єктів та пріоритетів. До складових гуманітарної політики віднесено: мовну політику, освітню політику, науково-технічну та інноваційну політику, культурну політику, політику у сфері духовного розвитку, політику у сфері релігій та державно-конфесійних відносин, етнонаціональну політику, інформаційну політику, політику у сфері охорони здоров’я, політику у сфері фізичної культури та спорту, а також молодіжну політики. Ідентифікацію зазначених складових гуманітарної політики здійснено на основі визначення основних категорій у гуманітарній сфері, що наведені у довідковій літературі з державного управління та подальшого їх співвідношення і узгодження задля розвитку теоретико-методологічних засад державного управління у гуманітарній сфері. Впровадження окремих положень трендових у світі концепцій «New Public Management» та «Good Governance» у практичну діяльність суб’єктів державного управління, зокрема щодо підзвітності та підвищення прозорості їх діяльності, дозволило, на основі моніторингу результатів їх діяльності, визначити пріоритетні напрями та об’єкти гуманітарної політики в розрізі ідентифікованих її складових та встановити їх формалізацію з позицій запиту суспільства щодо європейської інтеграції.
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7543">
<title>Аналіз впровадження підходів Національного банку до оцінки фінансового стану боржника – юридичної особи та стан кредитного портфелю вітчизняних банків</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7543</link>
<description>Аналіз впровадження підходів Національного банку до оцінки фінансового стану боржника – юридичної особи та стан кредитного портфелю вітчизняних банків
Маркович, Таісія Геннадіївна; Markovych, T.G.
Проаналізовано сучасний стан кредитного портфелю вітчизняних банків в контексті запровадження нових підходів Національного банку до оцінки фінансового стану боржника – юридичної особи. В Україні впроваджуються рекомендації Базельського комітету з питань банківського нагляду щодо оцінки кредитного ризику, який рекомендує банкам розробляти власні внутрішні моделі аби належним чином оцінювати своїх клієнтів. Однак Національний банк України обрав іншу концепцію врегулювання цієї рекомендації, а саме розробив та зобов’язав усі вітчизняні банки використовувати єдину власну методику оцінки рівня кредитного ризику, що базується на конкретній економетричній моделі. Ще до повноцінного впровадження методики Національного банку у практику вітчизняних банків, вона була критично оцінена вітчизняними науковцями з деталізацією недоліків. Проведене дослідження дозволило проаналізувати взаємозв’язок між впровадженням нової методики НБУ оцінки рівня кредитного ризику за кредитами юридичних осіб та змінами частки непрацюючих кредитів у кредитних портфелях банків України. Отримані результати підтвердили низьку ефективність методики НБУ щодо виявлення неплатоспроможних позичальників, оскільки на фоні зростання обсягів кредитування юридичних осіб у 2018 році частка непрацюючих кредитів майже не змінювалась, або ж несуттєво зростала, що свідчить про те, що нові видані кредити згодом переходили до категорії непрацюючих. В дослідженні узагальнено недоліки діючої методики та запропоновано диференціювати підходи банків до оцінки рівня кредитного ризику, а саме дозволити банкам з тривалим терміном функціонування на ринку розробляти та затверджувати в НБУ власні методики оцінки рівня кредитного ризику позичальника, а новоствореним банкам – використовувати методику НБУ до моменту накопичення необхідного досвіду для розробки власної методики.
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7542">
<title>Розвиток бухгалтерського обліку в умовах проведення воєнних дій: історичний аналіз</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7542</link>
<description>Розвиток бухгалтерського обліку в умовах проведення воєнних дій: історичний аналіз
Легенчук, Сергій Федорович; Грицишен, Димитрій Олександрович; Lehenchuk, S.F.; Grytsyshen, D.O.
Обґрунтовано актуальність проведення наукових досліджень, пов’язаних з впливом воєнних дій на систему обліку. Виокремлено основні напрями розвитку бухгалтерського обліку в умовах здійснення військових дій (облік у суб’єктів проведення воєнних дій; облік на підприємствах, які виконують забезпечуючу функцію під час воєнних конфліктів; облік майна підприємств, діяльність яких опинилася під прямим впливом воєнних дій; облік як політичний інструмент під час здійснення військових конфліктів). Обґрунтовано, що виникнення воєнних дій призводить до трансформації облікової системи в напрямі її спрощення, як у суб’єктів їх здійснення, так і на підприємствах, які виконують забезпечуючу функцію під час воєнних конфліктів. Виявлено, що найважливішою функцією бухгалтерського обліку під час війни стає контрольна функція, виконання якої дозволяє мобілізувати ресурси, необхідні для ефективної протидії країні-агресору. Встановлено, що в умовах гібридної війни вітчизняні підприємства коригують вартість активів, над якими було втрачено контроль. Перспективним напрямом досліджень є розгляд бухгалтерського обліку як політичного інструменту під час здійснення воєнних конфліктів.
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7541">
<title>Теоретично-методичне значення аналізу валютних ризиків у системі управління діяльністю підприємства</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7541</link>
<description>Теоретично-методичне значення аналізу валютних ризиків у системі управління діяльністю підприємства
Євдокимов, Віктор Валерійович; Гордополов, Володимир Юрійович; Норд, Ганна Леонідівна; Ievdokymov, V.V.; Gordopolov, V.Yu.; Nord, G.L.
Проведено аналіз наукової літератури щодо валютних ризиків. Встановлено, що більшість науковців розглядають в розрізі здійснення фінансової діяльності банківськими установами. В процесі дослідження було розкрито характеристики особливостей функціонування підприємства, які пов’язані зі здійсненням операцій в іноземній валюті. Було проведено дослідження факторів, які визначають необхідність виокремлення валютної політики, створення системи управління валютними ризиками та застосування методів аналізу. Проілюстровано механізм формування валютної політики підприємства, яке здійснює зовнішньоекономічні операції. В дослідженні представлено модель вибору інструментів валютної політики під час прийняття рішення про застосування методів управління валютними ризиками. Визначено етапи процесу управління валютними ризиками, зокрема, ідентифікація валютного ризику (визначення ризику та валютної позиції, опис, вимірювання ризику); прийняття рішення та застосування методів управління ризиками; контроль, моніторинг та оцінка прийнятих рішень і реалізованих дій. Обґрунтовано роль аналізу валютних ризиків у процесі управління ризиками, що враховує особливості організаційно-методичного забезпечення аналітичних процедур.
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
