<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1796">
<title>Фахові видання</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1796</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9112"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9111"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9110"/>
<rdf:li rdf:resource="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9109"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-05-04T20:35:42Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9112">
<title>Фінансові інструменти НАТО в системі економічного забезпечення оборонних потреб України</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9112</link>
<description>Фінансові інструменти НАТО в системі економічного забезпечення оборонних потреб України
Ісаєв, А.; Isaiev, A.
В умовах повномасштабної збройної агресії та стратегічного курсу держави на членство в Альянсі, виникає гостра потреба у глибокому переосмисленні механізмів економічного забезпечення сектору безпеки. У статті досліджується роль і місце фінансових інструментів НАТО у системі економічного забезпечення оборонних потреб України та визначено особливості їх застосування. Обґрунтовано, що в умовах трансформації безпекового середовища та зростання військових загроз фінансові механізми Альянсу набувають важливого значення як інструмент забезпечення стійкості, розвитку оборонних спроможностей та модернізації сектору безпеки і оборони.&#13;
Проаналізовано основні складові фінансової архітектури НАТО, зокрема механізми спільного фінансування, роль системи трастових фондів, значення Програми розбудови оборонних спроможностей (DCB) та Механізму оборонного планування НАТО (NDPP),  Комплексного пакета допомоги (CAP) як ключових елементів економічної стійкості. Особливу увагу приділено запуску програми UNITE – Brave NATO, що забезпечує інтеграцію українського ОПК у глобальні технологічні ланцюги. Зазначені інструменти виконують не лише функцію фінансового забезпечення, а й виступають важливими елементами інституційної координації, стандартизації оборонного планування та інтеграції національних систем безпеки до євроатлантичного простору.&#13;
Визначено ключові тенденції розвитку фінансових інструментів НАТО, серед яких домінують перехід до програмно-цільових підходів, посилення ролі інноваційного фінансування, а також розширення механізмів міжнародного партнерства. Обґрунтовано, що ефективне використання зазначених інструментів сприяє підвищенню ефективності управління оборонними ресурсами, розвитку оборонно-промислового комплексу та зміцненню економічної безпеки держав. Наголошено, що імплементація фінансових механізмів НАТО в систему економічного забезпечення оборонних потреб Україні дозволяє підвищити прозорість оборонного фінансування, оптимізувати розподіл ресурсів та забезпечити інтеграцію до системи колективної безпеки. визначено, що використання відповідного інструментарію є важливим чинником підвищення обороноздатності України в умовах сучасних викликів.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9111">
<title>Формування страхових резервів як інституційна основа risk-based цифрового нагляду</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9111</link>
<description>Формування страхових резервів як інституційна основа risk-based цифрового нагляду
Дрига, Ж.В.; Dryha, Zh.V.
У статті систематизовано регуляторні трансформації 2025–2026 рр. щодо формування страхових резервів України з фокусом на постанові НБУ № 157 як ключовому нормативному маркері. Виокремлено ключові напрями сучасної risk-based наглядової логіки: посилення управління ризиками, вимог до активів, ALM, актуарної верифікації та внутрішнього контролю. Обґрунтовано наукові передумови реформи й продемонстровано її узгодженість з IFRS 17 і принципами IAIS. Показано, що нові підходи підвищують доказовість резервів, створюють передумови застосування AI та рівень захисту споживачів.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9110">
<title>Розвиток методології державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9110</link>
<description>Розвиток методології державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання
Грицишен, Д.О.; Ляхович, Г.І.; Вакун, О.В.; Дика, О.С.; Grytsyshen, D.O.; Liakhovych, H.I.; Vakun, O.V.; Dyka, O.S.
Стаття присвячена розробці методологічних засад державного експортного контролю (ДЕК) як ключової складової системи державного управління національною безпекою України в умовах євроінтеграції та сучасних глобальних викликів. Визначено об’єктно-предметне поле ДЕК: об’єкт охоплює міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання, спрямованих на виконання міжнародних режимів контролю та захист національних інтересів; предмет включає процеси формування контрольних, попереджувальних і санкційних заходів. Обґрунтовано мету ДЕК – забезпечення безпеки через регулювання передач чутливих товарів, а також завдання, поділені на загальні, спеціальні та суб’єктні. Запропоновано структуру принципів ДЕК: законність, системність, гласність, ефективність, незалежність, безконфліктність тощо, які формують основу державно-управлінських рішень. Методи ДЕК класифіковано на контрольні (ідентифікація товарів, митний контроль), організаційні (координація заходів, інформаційний обмін) та регуляторні (ліцензування, санкційна політика). Дослідження аналізує історичну еволюцію ДЕК в Україні, зокрема перехід до моделі «необхідного й достатнього» контролю після 2010 року, та підкреслює потребу реформування системи для гармонізації з міжнародними стандартами (Вассенаарська домовленість, Група ядерних постачальників). Висновки акцентують на значенні розроблених положень для зміцнення економічної, антитерористичної, воєнної та науково-інноваційної безпеки, а також для підвищення довіри до України в контексті євроінтеграції та протидії глобальним загрозам, зокрема російській агресії. Дослідження є новаторським, оскільки вперше систематизує ДЕК як підсистему державного управління, пропонуючи практичні рекомендації для її вдосконалення.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9109">
<title>Ідентифікація загроз та ризиків фінансовій безпеці комерційних банків в умовах розвитку безготівкових розрахунків</title>
<link>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9109</link>
<description>Ідентифікація загроз та ризиків фінансовій безпеці комерційних банків в умовах розвитку безготівкових розрахунків
Попов, О.Г.; Popov, O.G.
Стаття присвячена дослідженню питання ідентифікації загроз та ризиків фінансовій безпеці комерційних банків. Метою дослідження є класифікація та оцінка загроз і ризиків фінансовій безпеці банківських установ, обумовлених розвитком безготівкових розрахунків, ідентифікація та виділення особливостей прояву ризику розрахунків (платежів) та його впливу на фінансову стійкість банків. Впровадження сучасних платіжних систем та удосконалення безготівкових розрахунків, безперечно, впливають на фінансову стабільність держави в цілому. Автором запропоновано уточнити класифікаційні ознаки внутрішніх банківських ризиків (за характером; клієнтським складом; можливістю кількісної оцінки; характером банківських операцій). Особливістю уточненої класифікації є доповнення складу внутрішніх банківських ризиків ризиками платіжних систем, враховуючи, що комерційні банки є учасниками таких систем (до складу фінансових ризиків додатково включено інвестиційний; депозитарний; системний; загальний комерційний, до складу нефінансових – правовий ризик на рівні банку, обумовлений недосконалістю внутрішньобанківських положень). Визначено місце розрахункового ризику у наведеній класифікації, що надало можливість уточнити його сутність (складова фінансового ризику банківської установи, що виражає імовірність виникнення збитків, додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок невиконання сторонами (банком або контрагентом) своїх зобов’язань після того, як інша сторона виконала свою частину зобов’язань) та виділити його специфічні ознаки (здатність індивідуального розрахункового ризику у одного або декількох учасників розрахунково-платіжної операції стати передумовою ланцюгової реакції неплатежів та системного ризику; вплив на ризик ліквідності та кредитний ризик). На відміну від нормативно-правового визначення цього поняття, уточнене визначення припускає імовірність виникнення такого виду ризику внаслідок невиконання (або неналежного виконання) зобов’язань банківською установою, а не лише його контрагентом.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
